сором'язний
СОРОМ'ЯЗНИЙ, а, е. Те саме, що соромливий. Хазяї й хазяйські сини й дочка, бачачи, що вона добра робітниця, а дівчина звичайна й сором'язна, були до неї добрі (Гр., II, 1963, 260); Бійці-їздові з почуття сором'язної делікатності ніколи перші не заводили розмови про Брянського (Гончар, III, 1959, 199).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сором'язний | сором'язна | сором'язне | сором'язні |
Родовий | сором'язного | сором'язної | сором'язного | сором'язних |
Давальний | сором'язному | сором'язній | сором'язному | сором'язним |
Знахідний | сором'язний, сором'язного | сором'язну | сором'язне | сором'язні, сором'язних |
Орудний | сором'язним | сором'язною | сором'язним | сором'язними |
Місцевий | на/у сором'язному, сором'язнім | на/у сором'язній | на/у сором'язному, сором'язнім | на/у сором'язних |