соснина
СОСНИНА, и, ж. 1. Окреме дерево сосни. Самотня соснина в полі, бодай висока, але не довговічна й квола (Еллан, II, 1958, 67); У затишку гіллястої, як дуб, соснини сів [Марко] на пень кимсь недавно зрубаного дерева (Чорн., Визвол. земля, 1959, 160); // Деревина сосни. Легіт з Карпат приносив запах соснини (Вітч., 4, 1965, 202); // Гілка сосни. Великі шиби уквітчалися.. сосниною, перистим папоротником, шовковою травою (Вас., І, 1959, 79).
2. збірн. Будівельний матеріал або дрова з сосни. В землянці.. було тепло й чисто, як у добре доглянутій хаті, пахло присмаглою сосниною (Хор., Незакінч. політ, 1960, 73).
3. Сосновий гай, ліс; сосняк. Зараз за селом... лісок, соснина... (Фр., IV, 1950, 185); Поставали [Урущак та Нагорний] в соснині над крутим схилом (Горд., Дівчина.., 1954, 262).
4. Соснова колода або палиця. Перечепився [Сидорчук] об соснину, яка лежала біля плоту, і мало не полетів сторч головою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 158); - Андрійку! Ось палиця.. Микола поплазував до ополонки, штовхаючи поперед себе соснину (Збан., Курил. о-ви, 1963, 235).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | соснина | соснини |
Родовий | соснини | соснин |
Давальний | соснині | соснинам |
Знахідний | соснину | соснини |
Орудний | сосниною | соснинами |
Місцевий | на/у соснині | на/у соснинах |
Кличний | соснино | соснини |