сотникувати
СОТНИКУВАТИ, ую, уєш, недок. Виконувати обов'язки сотника; бути сотником.- Ви у дев'ятнадцятому годі сотникували отут в гайдамаках (Рибак, Час.., 1960, 299).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сотникую | сотникуємо |
2 особа | сотникуєш | сотникуєте |
3 особа | сотникує | сотникують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сотникуватиму | сотникуватимемо |
2 особа | сотникуватимеш | сотникуватимете |
3 особа | сотникуватиме | сотникуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сотникував | сотникували |
Жіночий рід | сотникувала | |
Середній рід | сотникувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сотникуймо | |
2 особа | сотникуй | сотникуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сотникуючи | |
Минулий час | сотникувавши |