спаралізувати
СПАРАЛІЗУВАТИ, ую, уєш, перех. Док. до паралізувати. Страшне зворушення, що запанувало нею в останніх хвилинах, спаралізувало цілковито її уста (Коб., II, 1956, 318); Одчай залив розум [Анатоля], спаралізував дихання (Кач., II, 1958, 382); Цинізм цього чоловіка спаралізував мене (Вільде, Пов. і опов., 1949, 23).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спаралізую | спаралізуємо |
2 особа | спаралізуєш | спаралізуєте |
3 особа | спаралізує | спаралізують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спаралізував | спаралізували |
Жіночий рід | спаралізувала | |
Середній рід | спаралізувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спаралізуймо | |
2 особа | спаралізуй | спаралізуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спаралізувавши |