спивати
СПИВАТИ, аю, аєш, недок., СПИТИ, зіп'ю, зіп'єш, док., перех. 1. Випивати зверху або з поверхні чого-небудь. Я стебла пригинав полинні, Гірку спиваючи росу (Перв., І, 1958, 431); Спивати вершки з молока; * Образно. Сонце спило сніги з вулиць, підсохли рано тротуари (Тудор, Народження, 1941, 5); // Робити напій неміцним, неодноразово зливаючи його і розбавляючи водою. Спивати квас; Спивати чай.
2. розм. Пити, випивати (у 1 знач.). Є в чому походити, є що з'їсти й спити (Гр., II, 1963, 313); - Не розумію я, що вона з чоловіком своїм зробила. Чи вона спити дала йому що, чи так уже його біда та горе скрутили (Хотк., І, 1966, 71); І ми, перше ніж хліба взяти чи старого спити вина, тричі будемо повторяти друзів звірених [випробуваних] імена (Рудь, Дон. зорі, 1958, 39); * Образно. - За годину зіп'є її [мряку] сонце, що аж любо буде! (Коб., II, 1956, 184); // Висмоктувати з чого-небудь. Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (Рильський, І, 1960, 265).
3. перен. Викльовувати молоде зерно (про птахів). Ой пшеницю пташки спили, ніщо молотити (Коломийки, 1969, 222).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спиваю | спиваємо |
2 особа | спиваєш | спиваєте |
3 особа | спиває | спивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спиватиму | спиватимемо |
2 особа | спиватимеш | спиватимете |
3 особа | спиватиме | спиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спивав | спивали |
Жіночий рід | спивала | |
Середній рід | спивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спиваймо | |
2 особа | спивай | спивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спиваючи | |
Минулий час | спивавши |