спиж
СПИЖ1, у, ч., діал. Свидина.
СПИЖ2, у, ч., заст. Бронза (у 1 знач.). Дивись: мій [колодязя] простий зруб із дерева старого; Ні мармуру мені, ні спижу дорогого Ніхто ніколи не приніс (Щог., Поезії, 1958, 292); Чимало тоді золота й срібла накидали городяни в розтоплену мідь, щоб співав цей дзвін любішим голосом, і сам Варфоломей Копистка висипав тоді в киплячий спиж усю свою калитку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 376); * У порівн. - О!..- хлипав переляканий циган, висмикуючи свою брудну подерту сорочку, з-під якої визирали темні, як спиж, волохаті груди (Коцюб., І, 1955, 213).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спиж | спижі |
Родовий | спижу | спижів |
Давальний | спижеві, спижу | спижам |
Знахідний | спиж | спижі |
Орудний | спижем | спижами |
Місцевий | на/у спижі, спижу, спижеві | на/у спижах |
Кличний | спижу | спижі |
спижевий
СПИЖЕВИЙ1, а, е, діал, Прикм. до спиж1. Спижевий кущ.
СПИЖЕВИЙ2, а, е, заст. Прикм. до спиж2; // Зробл. із спижу. Проміння біле ..ряхтить вогнем на золотих покрасах царських палат.., кладе вінці на шоломи спижеві (Л. Укр., І, 1951, 441); Горіли рівно свічки у високих спижевих канделябрах (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 11).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спижевий | спижева | спижеве | спижеві |
Родовий | спижевого | спижевої | спижевого | спижевих |
Давальний | спижевому | спижевій | спижевому | спижевим |
Знахідний | спижевий, спижевого | спижеву | спижеве | спижеві, спижевих |
Орудний | спижевим | спижевою | спижевим | спижевими |
Місцевий | на/у спижевому, спижевім | на/у спижевій | на/у спижевому, спижевім | на/у спижевих |