сплюгавити
СПЛЮГАВИТИ, влю, виш; мн. сплюгавлять: док., перех., рідко. Зганьбити, заплямувати, принизити кого-, що-небудь. Він не був ні славолюбом, ні грошолюбом, ні хитруном, ні тим, що може під ударом одразу ж пригнутись чи сплюгавити душу (Стельмах, Правда.., 1961, 49).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплюгавлю | сплюгавимо |
2 особа | сплюгавиш | сплюгавите |
3 особа | сплюгавить | сплюгавлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сплюгавив | сплюгавили |
Жіночий рід | сплюгавила | |
Середній рід | сплюгавило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сплюгавімо | |
2 особа | сплюгави | сплюгавіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | сплюгавивши |