сповіщатися
СПОВІЩАТИСЯ, ається, недок. 1. про кого- що, також із спол. що. Повідомлятися, ставати відомим. - Ні, ти послухай, що тут сповіщається! - гукнув захоплено Орест (Досв., Вибр., 1959, 285); Ярослав одержав з дому листа, в якому сповіщалось, що Ольга в супроводі батька приїде до Львова на новорічний бал (Кол., Терен.., 1959, 166); // безос. Це був лист-сповідь, лист серця, в котрому Пашу сповіщалося про попереднє життя Герасима Львовича (Ю. Янов., II, 1954, 68).
2. Пас. до сповіщати. По гучномовцях сповіщається весь цех, хто і як працював минулі 60 хвилин, яких добився показників, скільки прокатав металу понад завдання (Рад. Укр., 3.I 1971, 1).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сповіщаюся | сповіщаємося |
2 особа | сповіщаєшся | сповіщаєтеся |
3 особа | сповіщається | сповіщаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сповіщатимуся | сповіщатимемося |
2 особа | сповіщатимешся | сповіщатиметеся |
3 особа | сповіщатиметься | сповіщатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сповіщався | сповіщалися |
Жіночий рід | сповіщалася | |
Середній рід | сповіщалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сповіщаймося | |
2 особа | сповіщайся | сповіщайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сповіщаючись | |
Минулий час | сповіщавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сповіщаюся | сповіщаємося |
2 особа | сповіщаєшся | сповіщаєтеся |
3 особа | сповіщається | сповіщаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сповіщатимуся | сповіщатимемося |
2 особа | сповіщатимешся | сповіщатиметеся |
3 особа | сповіщатиметься | сповіщатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сповіщався | сповіщалися |
Жіночий рід | сповіщалася | |
Середній рід | сповіщалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сповіщаймося | |
2 особа | сповіщайся | сповіщайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сповіщаючись | |
Минулий час | сповіщавшись |