спуфінг
СПУФІНГ, -у, ч., комп. 1. Імітація з'єднання; здатність маршрутизатора реагувати на деякі мережні запити локально, без встановлення з'єднання з віддаленим пунктом. 2. Одержання доступу шляхом обману – ситуація, коли користувач намагається з'єднатися із сервером Інтернет, проксі-сервером або брандмауером, використовуючи помилкову IP-адресу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спуфінг | спуфінги |
Родовий | спуфінгу | спуфінгів |
Давальний | спуфінгові, спуфінгу | спуфінгам |
Знахідний | спуфінг | спуфінги |
Орудний | спуфінгом | спуфінгами |
Місцевий | на/у спуфінгу | на/у спуфінгах |
Кличний | спуфінгу | спуфінги |