співаник
СПІВАНИК, а, ч., заст. Збірник пісень, віршів. Цікавий співаник другої половини XVII ст. зберігся в бібліотеці родини Чарторийських.. Це найбагатший збірник українських народних пісень (68 записів) (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 58); Джерелом для вивчення давнього силабічного віршування служать виключно старі рукописні співаники - збірники віршів (Рад. літ-во, 2, 1962, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співаник | співаники |
Родовий | співаника | співаників |
Давальний | співаникові, співанику | співаникам |
Знахідний | співаник | співаники |
Орудний | співаником | співаниками |
Місцевий | на/у співанику | на/у співаниках |
Кличний | співанику | співаники |