співвинуватиця
СПІВВИНУВАТИЦЯ, і, ж., юр. Жін. до співвинуватець.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співвинуватиця | співвинуватиці |
Родовий | співвинуватиці | співвинуватиць |
Давальний | співвинуватиці | співвинуватицям |
Знахідний | співвинуватицю | співвинуватиць |
Орудний | співвинуватицею | співвинуватицями |
Місцевий | на/у співвинуватиці | на/у співвинуватицях |
Кличний | співвинуватице | співвинуватиці |