спілий
СПІЛИЙ, а, е. Який поспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Бор., Тв., 1957, 58); Чорний дрізд у муравах шовкових Шукає спілих, медових ягід (Рильський, І, 1960, 202); Очі.. бачать рухливе золото спілих хлібів (Стельмах, І, 1962, 293); Ще не розпрощався [дуб] з торішньою одежиною - сухим кучерявим листям, серед якого де-не-де висіли спілі жолуді (Гжицький, Опришки, 1962, 217); *Образно. Вже спілого літа він одвозив дядині кадубець меду (Гуц., Скупана.., 1965, 22).
^ Спілий грунт - грунт, що за своїм фізичним і біохімічним станом готовий під посів або посадку сільськогосподарських культур; Спілий ліс - ліс, який досяг граничного віку й придатний для використання.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спілий | спіла | спіле | спілі |
Родовий | спілого | спілої | спілого | спілих |
Давальний | спілому | спілій | спілому | спілим |
Знахідний | спілий, спілого | спілу | спіле | спілі, спілих |
Орудний | спілим | спілою | спілим | спілими |
Місцевий | на/у спілому, спілім | на/у спілій | на/у спілому, спілім | на/у спілих |
спіти
СПІТИ1, спію, спієш, недок. 1. Ставати спілим, дозрілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, достигати. Ой з-за гори вітер віє - Калина не спіє (Чуб., V, 1874, 83); Спіють груші й яблука (Рильський, Бабине літо, 1967, 39); Навіть грудень не вкрива снігами ті долини, де зеленіють дерева і спіють мандарини (Забіла, У.. світ, 1960, 107); В степах полтавських ниви спіють (Мас., Срібна дорога, 1946, 87); * Образно. На ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля... (Мирний, І, 1949, 125); Їх вабили скарби далеких берегів, Де щире золото в підземних жилах спіє (Зеров, Вибр., 1966, 470).
2. перен. Досягати повної фізичної та духовної зрілості (про людину).- Ось бачиш що? ти на порі, І Ярина спіє... (Шевч., І, 1951, 276).
3. розм. Ставати готовим до вживання (доварюючись, досмажуючись і т. ін.). Може, у доньки ковбаси не спіють, тісто не сходить? (Ю. Янов., II, 1954, 213).
СПІТИ2, спію, спієш, док., перех., розм. Заспівати, проспівати. Не дали соловейкові ні їсти, ні пити, Заставляють соловейка славних пісень спіти (Чуб., V, 1874, 317).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спію | спіємо |
2 особа | спієш | спієте |
3 особа | спіє | спіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спітиму | спітимемо |
2 особа | спітимеш | спітимете |
3 особа | спітиме | спітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спів | спіли |
Жіночий рід | спіла | |
Середній рід | спіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спіймо | |
2 особа | спій | спійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спіючи | |
Минулий час | співши |