стаж
СТАЖ, у, ч. 1. Тривалість якої-небудь діяльності, праці; кількість років, пропрацьованих кимсь де-небудь. Молодь цікавилася шахтарським стажем доповідача (Ле, С. Голубар, 1950, 77); Мали [вчителі] вже певний педагогічний стаж і досвід (Мик., II, 1957, 545); До колективу Київського академічного театру імені Івана Франка Євген Порфирович [Пономаренко] прийшов актором з десятирічним стажем (Вітч., 11, 1969, 165); // Тривалість перебування членом якої-небудь громадської організації. Право рекомендувати в партію надається членам КПРС, які мають партійний стаж не три роки, як було раніш, а п'ять років (Ком. Укр., 8, 1966, 21); Кандидатський стаж; Профспілковий стаж.
2. рідко. Те саме, що стажування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стаж | стажі |
Родовий | стажу | стажів |
Давальний | стажеві, стажу | стажам |
Знахідний | стаж | стажі |
Орудний | стажем | стажами |
Місцевий | на/у стажі, стажу, стажеві | на/у стажах |
Кличний | стажу | стажі |