стариця
СТАРИЦЯ, і, ж . 1. діал. Стара жінка. От не було на молодиці, та сталось на стариці! (Номис, 1864, № 10060).
2. діал. Жебрачка.
3. Заплавне озеро. Дніпро з притоками, стариками, старицями, поснувався по землі (Довж., III, 1960, 502); Під час весняних розливів, коли значну частину долини заливає, ріка нерідко прокладає собі нове русло, залишаючи на місці старого озера, які називають старицями (Фіз. геогр., 7, 1957, 109).
4. Старе русло річки. Оксана, звичайно, і не згадає про ятері на стариці, коли він помре, і зогниють вони в мулі (Драч, Іду.., 1970, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стариця | стариці |
Родовий | стариці | стариць |
Давальний | стариці | старицям |
Знахідний | старицю | стариці |
Орудний | старицею | старицями |
Місцевий | на/у стариці | на/у старицях |
Кличний | старице | стариці |