стахановець
СТАХАНОВЕЦЬ, вця, ч. Новатор, передовик соціалістичного виробництва, учасник масового руху трудящих за підвищення продуктивності праці на основі оволодіння новою технікою (у 30-40-х роках). Як треба добре працювать - Стаханов дав нам приклад, і ми стахановцями звать людей найкращих звикли (Забіла, Промені, 1951, 39); В цеху висять портрети, Це - стахановці (Нех., Хочу буть.., 1949, 6); - Сьогодні день не рядовий для нас в календарі. Про вшанування мова йде стахановців полів (Гонч., Вибр., 1959, 326).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стахановець | стахановці |
Родовий | стахановця | стахановців |
Давальний | стахановцеві, стахановцю | стахановцям |
Знахідний | стахановця | стахановців |
Орудний | стахановцем | стахановцями |
Місцевий | на/у стахановці, стахановцеві | на/у стахановцях |
Кличний | стахановцю | стахановці |