стелина
СТЕЛИНА, и, ж . 1. Стельова балка, дошка. Баба по стелині наляканими очима водила, руки підіймала (Черемш., Тв., 1960, 40); Достатки в хату пливуть, аж стелини розходяться, сволок прогнувся, пластини розпирає сила зерна на горищі... (Горд., Дівчина.., 1954, 180).
2. рідко. Окрема дошка підлоги, паркету. Підошва човгнула по стелині ганку (Смолич, Ми разом.., 1950, 133).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стелина | стелини |
Родовий | стелини | стелин |
Давальний | стелині | стелинам |
Знахідний | стелину | стелини |
Орудний | стелиною | стелинами |
Місцевий | на/у стелині | на/у стелинах |
Кличний | стелино | стелини |