сторнування
СТОРНУВАННЯ, -я, с. 1. Дія за знач. сторнувати. 2. Скорочення портфеля страхувань життя в результаті дострокового припинення договору через несплату чергових страхових внесків. 3. У бухгалтерії – виправлення помилки шляхом перенесення даних з одного рахунку на інший.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сторнування | сторнування |
Родовий | сторнування | сторнувань |
Давальний | сторнуванню | сторнуванням |
Знахідний | сторнування | сторнування |
Орудний | сторнуванням | сторнуваннями |
Місцевий | на/у сторнуванні | на/у сторнуваннях |
Кличний | сторнування | сторнування |