стригаль
СТРИГАЛЬ, я, ч. Робітник, який займається стрижкою овець і верблюдів; стрижій. Коли в червні під час стриження стригалі випускають овець з кошар без руна, то отара стає ніби меншою наполовину (Гончар, Тронка, 1963, 316); Радгосп «Криничанський» став місцем обласного конкурсу стригалів овець (Рад. Укр., 26.VІ 1971, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стригаль | стригалі |
Родовий | стригаля | стригалів |
Давальний | стригалеві, стригалю | стригалям |
Знахідний | стригаля | стригалів |
Орудний | стригалем | стригалями |
Місцевий | на/у стригалі, стригалеві | на/у стригалях |
Кличний | стригалю | стригалі |