стріпуватися
СТРІПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко СТРІПАТИСЯ, аюся, аєшся, док . 1. Обтрушуючи себе, очищатися від чого-небудь; обтрушуватися. Від часу до часу зачіпало деяке крилате галуззя об мою і її шапку, і тоді посипувався на нас іній, з якого ми мовчки стріпувались (Коб., III, 1956, 86); Мокрі як хлющ, ледве живі, люди одпирхувалися, стріпувались, кленучи в думці увесь білий світ (Кучер, Голод, 1961, 262); - Устав я, стріпався, як ота курка, що порпалась у порохах, та й іду далі (Март., Тв., 1954, 206).
2. тільки недок. Трясти поривчасто всім тілом (про тварин, птахів, риб). Поморені коні стріпувались і звішували голови, хапаючи бур'ян під тином (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 42); Андрій вже виходив на берег. В його руках стріпувалась величезна сіро-зелена щука (Збан., Крил. гонець, 1953, 24); * Образно. Кружляло багряне листя, пливли по небу сірі хмари і десь далеко стріпувався дзвоник в руках старого Архипа... (Зар., Світло, 1961, 31).
3. тільки недок. Рухатися, трястися, коливатися (перев. про частини тіла людини). Стала враз [дівчина] серйозна, а очі ще сміються, і губи мимовіль стріпуються (Гончар, II, 1959, 41); На щоках, розрум'янених сном, ледве помітно стріпувались вії (Кол., Терен.., 1959, 337).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стріпуюся | стріпуємося |
2 особа | стріпуєшся | стріпуєтеся |
3 особа | стріпується | стріпуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стріпуватимуся | стріпуватимемося |
2 особа | стріпуватимешся | стріпуватиметеся |
3 особа | стріпуватиметься | стріпуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стріпувався | стріпувалися |
Жіночий рід | стріпувалася | |
Середній рід | стріпувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стріпуймося | |
2 особа | стріпуйся | стріпуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стріпуючись | |
Минулий час | стріпувавшись |