ступнути
СТУПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ступати 1-3, 5. На поріг вийшов з халупи кіт і, ступнувши на сніг, гидливо потряс у повітрі лапкою (Донч., III, 1956, 127); Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече, що на розжарений пісок не можна ступнути босою ногою (Хижняк, Килимок, 1961, 46); Мстислав ступнув два кроки вперед, вихопив меч і підніс його високо над головою (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 222); За двері хтось шарпнув. Ремо хутко відчинив їх... На порозі стояв Ахмет.. Він важко дихав, нервово ступнув до кімнати... (Досв., Гюлле, 1961, 130); * Образно. Проти минулого року ми набагато ступнули вперед (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 85).
@ Ступнути ніде - дуже тісно, немає вільного місця. А квітник біля хати - це вже Гаїнчине діло. Стільки квіток, що й ступнути скоро ніде буде (Гр., II, 1963, 372).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ступну | ступнемо |
2 особа | ступнеш | ступнете |
3 особа | ступне | ступнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ступнув | ступнули |
Жіночий рід | ступнула | |
Середній рід | ступнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ступнімо | |
2 особа | ступни | ступніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | ступнувши |
ступня
СТУПНЯ, і, ж . 1. Нижня опорна частина ноги; стопа. Про колишню ще недавню недолугість нагадував тільки надто тонкий стан та тонкі, хоч і міцні, немов сталеві, ноги з вузькими довгими ступнями (Л. Укр., III, 1952, 664); Товста, туго заплетена коса Орисі непорушно лежала в спинному рівчаку, червону ситцеву блузку ворушив вітерець, вузенька боса ступня залишала на ріллі глибокі сліди (Тют., Вир, 1964, 13); Я ще пробував ступати запаленими ступнями, та змушений був спинитись (Сміл., Сашко, 1957, 152); // Нижня поверхня опорної частини ноги. Не підсадиш ти мене на грушу, Колючок не виймеш із ступні... (Забашта, Вибр., 1958, 26); // Відбиток ноги, залишений на поверхні чого-небудь. По горі Антон ішов розмашистим кроком,.. в ступнях, що чобітьми залишав на вологому снігу, виступала каламутна вода (Чорн., Потік.., 1956, 13); Шура намагалася вгадати серед цих численних слідів Юрасеву ступню (Гончар, І, 1954, 166).
@ Ступні приросли до землі (до каменя, до місця і т. ін. ) див. приростати.
2. діал. Хода. Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків об мерзлу дорогу, важку ступню кінську (Мирний, І, 1949, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ступня | ступні |
Родовий | ступні | ступень |
Давальний | ступні | ступням |
Знахідний | ступню | ступні |
Орудний | ступнею | ступнями |
Місцевий | на/у ступні | на/у ступнях |
Кличний | ступне | ступні |