суднобудівник
СУДНОБУДІВНИК, а, ч. Працівник суднобудівної промисловості; фахівець із суднобудування. Ленінградські суднобудівники створили і освоїли серійне виробництво танкерів водотоннажністю 62 тисячі тонн, потужних рибоконсервних заводів, лісовозів та інших сучасних суден (Ком. Укр., 5, 1967, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суднобудівник | суднобудівники |
Родовий | суднобудівника | суднобудівників |
Давальний | суднобудівникові, суднобудівнику | суднобудівникам |
Знахідний | суднобудівника | суднобудівників |
Орудний | суднобудівником | суднобудівниками |
Місцевий | на/у суднобудівнику, суднобудівникові | на/у суднобудівниках |
Кличний | суднобудівнику | суднобудівники |