сурядність
СУРЯДНІСТЬ, ності, ж., грам. Синтаксичний зв'язок між рівноцінними з погляду граматики елементами; протилежне підрядність. Щодо характеру взаємозв'язку сполучуваних слів, словосполучень чи речень розрізняють сполучники сурядності, або сурядні, і сполучники підрядності, або підрядні (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 335).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сурядність | сурядності |
Родовий | сурядності, сурядности | сурядностей |
Давальний | сурядності | сурядностям |
Знахідний | сурядність | сурядності |
Орудний | сурядністю | сурядностями |
Місцевий | на/у сурядності | на/у сурядностях |
Кличний | сурядносте | сурядності |