сусідувати
СУСІДУВАТИ, ую, уєш, недок. Те саме, що сусідити. - Сусіди мої, сусіди! - приповідала [Грициха]. - Вже ж я довго не буду з вами сусідувати. Вже ж бо я піду з дітьми попід чужі плоти (Март., Тв., 1954, 79); - Правда ж, тут не так лячно? - Авжеж, - відповів я, зовсім забувши, як небезпечно в грозу сусідувати з великим деревом (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 60); В майолікових виробах.. поруч із новаторськими шуканнями сусідують і сиві традиції давнини (Літ. Укр., 4.IV 1969, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сусідую | сусідуємо |
2 особа | сусідуєш | сусідуєте |
3 особа | сусідує | сусідують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сусідуватиму | сусідуватимемо |
2 особа | сусідуватимеш | сусідуватимете |
3 особа | сусідуватиме | сусідуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сусідував | сусідували |
Жіночий рід | сусідувала | |
Середній рід | сусідувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сусідуймо | |
2 особа | сусідуй | сусідуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сусідуючи | |
Минулий час | сусідувавши |