схвалений
СХВАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до схвалити. - Чернь своє місце знатиме, об тім не турбуйся, - перебив Косова Бутурлін, - а тобі слід гетьмана руку тримати, бо діло, учинене ним, царем Московським та патріархом Никоном, схвалене (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 168); Схвалений ревкомом, Був Ворошиловим розроблений маршрут (Бажан, Вибр., 1940, 163); Посилаючи до Рад своїх представників, виборці дають їм накази. Ради повинні своєчасно розглянути всі накази, схвалені зборами виборців (Ком. Укр., 6, 1975, 47); // схвалено, безос. присудк. сл. Основні, вирішальні напрямки розвитку нашого суспільства схвалено з'їздом, а значить, всім радянським народом (Вітч., 1, 1962, 185).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | схвалений | схвалена | схвалене | схвалені |
Родовий | схваленого | схваленої | схваленого | схвалених |
Давальний | схваленому | схваленій | схваленому | схваленим |
Знахідний | схвалений, схваленого | схвалену | схвалене | схвалені, схвалених |
Орудний | схваленим | схваленою | схваленим | схваленими |
Місцевий | на/у схваленому, схваленім | на/у схваленій | на/у схваленому, схваленім | на/у схвалених |