східень
СХІДЕНЬ, дня, ч., рідко. Те саме, що схід1. Перезорюють зорі. Переночують ніч. На східень у всі сторони - меч! меч! Меч! (Тич., 1, 1957, 58); Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно [сонце] ще не рушало з-за гори, ще не блиснуло ні одним променем над землею... (Мирний, І, 1949, 149); Західний світ, золота й торгу світ, в степи безмежні очі затопляє: у східень, у краї радянські (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 245).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | східень | східні |
Родовий | східня | східнів |
Давальний | східневі, східню | східням |
Знахідний | східень | східні |
Орудний | східнем | східнями |
Місцевий | на/у східні | на/у східнях |
Кличний | східню | східні |