ськання
СЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ськати і ськатися. [Шкандибиха:] Свекрусі може б коли і в голову треба заглянути, - дарма! Хай свекруху хоч і нужа з'їсть! [Карпо:] То я її, мамо, піду покличу, щоб піськала [поськала] вам. [Шкандибиха:] Нужне [потрібне] мені її ськання, - куди пак! (Мирний, V, 1955, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ськання | ськання |
Родовий | ськання | ськань |
Давальний | ськанню | ськанням |
Знахідний | ськання | ськання |
Орудний | ськанням | ськаннями |
Місцевий | на/у ськанні | на/у ськаннях |
Кличний | ськання | ськання |