тайдзюцу
ТАЙДЗЮЦУ, невідм., с. Японське мистецтво ближнього бою без зброї, мистецтво володіння тілом, мистецтво підтримання здорового тіла; система тайдзюцу містить у собі практично всі відомі групи технік: удари руками і ногами, болючі викручування, кидки, удушення й т.д., вона втілює в собі традиції більш ніж тисячолітньої історії розвитку японського мистецтва воїнів-тіней і, цілком ймовірно, одна з деяких, які ще вважають своїм головним завданням розвиток свідомості, духу воїна через вивчення реальної бойової техніки й психофізичної практики.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тайдзюцу | тайдзюцу |
Родовий | тайдзюцу | тайдзюцу |
Давальний | тайдзюцу | тайдзюцу |
Знахідний | тайдзюцу | тайдзюцу |
Орудний | тайдзюцу | тайдзюцу |
Місцевий | на/у тайдзюцу | на/у тайдзюцу |
Кличний | тайдзюцу | тайдзюцу |