ТВІР, твору, ч . 1. Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі; виріб, витвір. - Дам.. найкращий тобі подарунок: Дам дорогої роботи кратеру - уся вона з срібла Вилита, вінця ж у неї оздоблені золотом чистим. Твір то Гефеста (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 88); У безмежному Всесвіті два космічних кораблі - твір розуму і рук радянського народу (Веч. Київ, 23.I 1969, 2); * Образно. Весно, ти мучиш мене! Міліонами кольорів, тонів, Ліній і творів кричиш: воля, і рух, і життя! (Фр., XIII, 1954, 304); // кого, чий і без додатка. Продукт творчої діяльності людини. [Річард:] Хто вам сказав, що я свій твір ховаю? Ось він, мій твір! Дивіться! (Раптово скидає покривало з великої статуї) (Л. Укр., III, 1952, 83); Мине кілька тижнів, і.. готовий килим ляже перед вами. Чудовий мистецький твір, над створенням якого працювали золоті руки народних умільців (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 98); // кого, чий і без додатка. Наслідок літературної, наукової, музичної творчості людини. Коцюбинський дуже талановитий чоловік і дуже живі питання захоплює своїми творами (Мирний, V, 1955, 402); На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Коцюб., ІІІ, 1956, 35); Перечитуючи прекрасні твори Пушкіна і Шевченка, ми не можемо не сказати, що вони обидва своїми серпами - кожен на свому полі - жали на один сніп. Сніп народної волі, народного щастя (Рильський, X, 1962, 22); - Це полонез Огінського.. Правда, чудовий твір? (Кочура, Зол. грамота, 1960, 47).

Збірка творів див. збірка; Збірник творів див. збірник.

2. Самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового викладу учнями своїх думок на задану тему. - Що ж ти здавала? - Твір, - засміялася Тоня і додала багатозначно: - На вільну тему! (Гончар, Тронка, 1963, 68); Вдалою формою закріплення засвоєної учнями теми.. є підготовка і написання самостійних домашніх творів (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 81).

ТВОРИТИ, творю, твориш, недок . 1. перех. У процесі творчої праці викликати до життя що-небудь, давати існування чомусь. - Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію, міську і сільську (Коцюб., II, 1955, 138); Нам дано ні з чим незрівнянну радість - творити новий світ, здійснювати тисячолітні мрії людства (Рильський, Веч. розмови, 1964, 91); - Я творитиму нові дерева, - сказав Мічурін (Довж., І, 1958, 432); Український радянський народ вільно творить нову культуру - соціалістичну за змістом, національну формою (Іст. укр. літ., І, 1954, 8); // ким, яким. Робити когось тим, на що вказує іменник в орудному відмінку. [Неофіт-раб:] Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Л. Укр., II, 1951, 240); // Виробляти що-небудь. Були хлібороби батько й мати, що весь вік творили хліб і мед для людей (Довж., І, 1958, 325); // Будувати. Той, хто творив собі храми, - де він тепер? Де поділись його всі діла? (Л. Укр., IV, 1954, 278); Дорош обкульгав згарище, сів.. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Тют., Вир, 1964, 367); // Писати (науковий, літературний, музичний твір), малювати (картину тощо). Якби ви знали, паничі, Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили (Шевч., II, 1963, 252); // Накреслювати плани й т. ін. Творив він плани організування експортної торгівлі (Фр., VI, 1951, 236); // Вигадувати. Я почав уявляти собі нових хазяїв. Себто творити, бо я їх ніколи не бачив (Коцюб., І, 1955, 244).

2. перех. Викликати появу чого-небудь, бути причиною виникнення чогось; утворювати. Розкіш творить біль: як приходить - смакує, як виходить - катує (Номис, 1864, № 1710); Ранок у гаю і в полі творить чари (П. Куліш, Вибр., 1969, 368); Під водопадом творив потік просторий, спокійний і чистий, мов сльоза, ставок (Фр., VI, 1951, 24); Колір Наталчиних очей творила прозора синь, що набігала на сіре тло (Вол., Озеро.., 1959, 162).

3. неперех. Займатися творчою діяльністю (літературною, мистецькою, науковою тощо). Вміти творити - це не означає вміти лише добре малювати чи добре ліпити.. Це означає бути також мислителем своєї епохи, свого часу (Довж., III, 1960, 14); Треба було творити, треба було піднести майстерність акторську на таку височінь, на яку піднесла його славетна артистка Г. І. Борисоглібська (Вишня, І, 1956, 244); Вчений повинен не тільки творити в науці, тісно пов'язаній з практикою, а й пропагувати знання, поширювати їх у масах (Наука.., 8, 1963, 4).

4. перех. Виконувати якусь роботу, дію. Менше говори, а більше діла твори (Укр.. присл.., 1955, 389); Кожен творить щось своє, робить ніби мале якесь діло: той зварює шви,.. той столярує, той фарбує (Гончар, Тронка, 1963, 341); // Робити щось погане; коїти, чинити. Такії, боже наш, діла, Ми творимо у нашім раї. Ми в раї пекло розвели (Шевч., II, 1963, 253); [Річард:] Сам не відав, що творить (Л. Укр., III, 1952, 12); Слухайте! Це ж ворог творить! Це ж над нею [країною] він у брані надсміхає [насміхається]... Та не скорить! (Тич., II, 1947, 200); // У сполуч. з іменником означає - виконувати дію, виражену цим іменником. Всі свої підлі злодіяння творять [вороги] уночі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 359); Бутурлін довго ще стояв перед чудотворною іконою, творив молитву (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 78); // Здійснювати, робити. Родилась [княжна] на світ жить, любить.. І всякому добро творить (Шевч., II, 1963, 34); Мов пущене ядро з гармати, земля круг сонця творить цикл (Тич., І, 1957, 121); Захисники міста-героя творили нечувані подвиги (Скл., Орл. крила, 1948, 29).

@ Творити диво (дива) - викликати подив, захоплення незвичайними або визначними вчинками, діями. Чув я, що врожай Зібрали ви багатий,.. Що пасічник Панько Рудий Дива в колгоспі творить... (Рильський, III, 1961,51); Творити життя (історію, майбутнє і т. ін. ) - активно впливати своєю діяльністю на зміни в житті, на історію, характер майбутнього тощо. Люди самі творять свою історію... (Ленін, 26, 1972, 51); Творити суд над ким, кому - судити когось. Тим часом в своїй столиці Цар засів поруч цариці, Щоб творити звірам суд (Фр., XII, 1953, 7); Творити суд і розправу див. розправа¹.

5. перех., що. Утворювати; становити, являти собою. Профіль був у неї, справді, чисто класичний. Чоло й ніс творили одну м'яку лінію... (Коб., Вибр., 1949, 372); Несамовиту картину творили босі, ..насуплені чоловіки з свіжозрубаними ломаками (Вільде, Сестри.., 1958, 260); Висловлювання Шевченка творять цілу систему естетичних уявлень (Рад. літ-во, 6, 1966, 33).