твориво
ТВОРИВО, а, с., заст. Твір (у 1 знач.). [Антей:] Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Л. Укр., III, 1952, 440); Навіть і сонце, з небесних шпилів обливаючи світлом Твориво скрізь світове і ріллю огріваючи жаром, - Вниз нахиляє і сонце пожежу свою променисту (Зеров, Вибр., 1966, 164).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | твориво | творива |
Родовий | творива | творив |
Давальний | твориву | творивам |
Знахідний | твориво | творива |
Орудний | творивом | творивами |
Місцевий | на/у твориві | на/у творивах |
Кличний | твориво | творива |