телефон
ТЕЛЕФОН, у, ч . 1. Вид електрозв'язку, що дає змогу передавати та приймати мовлення на великій відстані по дротах. І коли вже від тебе до мене телефон проведуть? (Л. Укр., V, 1956, 113); Недавно я подзвонив телефоном до одного знайомого артиста. Жіночий голос одповів мені, що артиста нема вдома (Рильський, Веч. розмови, 1964, 132); Корнієнко стояв біля столу.., розмовляв з кимось по телефону (Тют., Вир, 1964, 308).
2. Апарат із сигнальним дзвінком і трубкою для розмов за допомогою такого виду зв'язку. Прокидаюсь в незрозумілій тривозі.. Телефон дзвонить сильно і уперто. Може, яке нещастя, потоп, землетрус? (Коцюб., II, 1955, 407); [Таня:] Така досада - зіпсувався телефон. Вже скільки разів намагалась подзвонити - і все марно (Собко, П'єси, 1958, 105); [Дубина:] Дозвольте, професоре Кравченко, записати номери ваших телефонів (Мороз, П'єси, 1959, 159).
Телефон-автомат - телефонний апарат для загального користування, який включається, коли вкинути в нього монету певної вартості.
@ Висіти на телефоні див. висіти; Не злазити з телефону див. злазити1.
3. розм. Номер телефонного апарата.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | телефон | телефони |
Родовий | телефона | телефонів |
Давальний | телефонові, телефону | телефонам |
Знахідний | телефон | телефони |
Орудний | телефоном | телефонами |
Місцевий | на/у телефоні | на/у телефонах |
Кличний | телефоне | телефони |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | телефон | телефони |
Родовий | телефону | телефонів |
Давальний | телефонові, телефону | телефонам |
Знахідний | телефон | телефони |
Орудний | телефоном | телефонами |
Місцевий | на/у телефоні | на/у телефонах |
Кличний | телефоне | телефони |