тепліти
ТЕПЛІТИ, іє, недок . 1. Ставати теплим, теплішим (див. теплий 1). Як руки на снігу В мене заколіють, Хухне теплая душа - І руки тепліють (Рудан., Тв., 1956, 135); Камінь почав утрачати властиву йому неподатність, Став розм'якати, тепліти (Зеров, Вибр., 1966, 311); Повітря тепліє; // Зберігати тепло. Тепер він з Романом заходить до кімнати, тихцем скидає чоботи і виймає листівки,.. ховає їх під подушку, на якій ще тепліє слід його голови (Стельмах, І, 1962, 438); // безос. Про настання теплої погоди. Надворі тепліло.
2. Горіти слабким, неясним полум'ям. В хаті прибрано, мов на великдень, перед образами тепліє лампадка (Стельмах, І, 1962, 424).
3. перен. Виявлятися слабо, в незначній мірі; жевріти (у 4 знач.). Голос у нього лагідний, батьківський. У зломі вуст тепліє радісна, горда усмішка (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 21).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | теплію | тепліємо |
2 особа | теплієш | теплієте |
3 особа | тепліє | тепліють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | теплітиму | теплітимемо |
2 особа | теплітимеш | теплітимете |
3 особа | теплітиме | теплітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | теплів | тепліли |
Жіночий рід | тепліла | |
Середній рід | тепліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тепліймо | |
2 особа | теплій | теплійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тепліючи | |
Минулий час | теплівши |