тернище
ТЕРНИЩЕ, а, с . 1. Місце, поросле колючими кущами, терном. Ми йшли тернищами, та з крові, Що на шляху лишали ми, Ростимуть квіти пурпурові (Павл., Бистрина, 1959, 8).
2. тільки мн., розм. Збільш. до терни 1. Піднімав і я цілину! По чотири пари волів запрягали в один плуг. Кріпка була клята ковила! А по балках тернища, бур'яни (Хор., Ковила, 1960, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тернище | тернища |
Родовий | тернища | тернищ |
Давальний | тернищу | тернищам |
Знахідний | тернище | тернища |
Орудний | тернищем | тернищами |
Місцевий | на/у тернищі | на/у тернищах |
Кличний | тернище | тернища |