тертий
ТЕРТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до терти 1-3. * Образно. Він пильно оглянув обох військових, по зовнішності видимо тертих у боях вояк (Ле, Хмельницький, І, 1957, 98).
2. у знач. прикм. Подрібнений на тертці. - На лишень, понюхай сього. Та й піднесла [Явдоха] йому під ніс тертого хріну (Кв.-Осн., II, 1956, 202); Годувала сина тертим яблуком (Томч., Готель.., 1960, 221); Терта картопля; // Потовчений, розім'ятий. Він упав коло самого порога на купу тертої соломи, що слали замість постелі (Мирний, І, 1954, 269); Щоб зовсім збити ціну, непомітним рухом.. вбиває [Терентій] в ніздрю борозного пучку тертого тютюну (Стельмах, 1, 1962, 497).
@ Підносити (піднести) тертого хріну див. хрін.
3. у знач. прикм., перен., розм. Який багато бачив, пережив; бувалий, досвідчений. Прямий [Еней], як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий (Котл., І, 1952, 290); Вже як скаже що - немов примаже, Зразу видно: тертий чоловік (Перв., II, 1958, 274).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тертий | терта | терте | терті |
Родовий | тертого | тертої | тертого | тертих |
Давальний | тертому | тертій | тертому | тертим |
Знахідний | тертий, тертого | терту | терте | терті, тертих |
Орудний | тертим | тертою | тертим | тертими |
Місцевий | на/у тертому, тертім | на/у тертій | на/у тертому, тертім | на/у тертих |
тертя
ТЕРТЯ, я, с . 1. Рух предмета по поверхні іншого предмета, який щільно до нього прилягає. Патик, затиснутий між одвірком і дошкою, жалісно заскрипів і вже за кілька хвилин почав від тертя затлівати (Гжицький, Опришки, 1962, 13); З доісторичних часів відомо, що від тертя тіло нагрівається (Фізика, II, 1957, 55); Краї льодовика завжди вкриті камінням різного розміру. Каміння являє собою уламки скель, які утворилися внаслідок вивітрювання або тертя об них льодовика, що рухається (Фіз. геогр., 5, 1956, 117).
2. фіз. Сила, що протидіє рухові одного тіла по поверхні іншого. Притягання земних тіл можна виявити в тих випадках, коли сила тертя не може бути перешкодою, тобто у випадках рівноваги (Цікава фізика.., 1950, 91); Коефіцієнт тертя.
3. перев. мн., перен. Незгоди, суперечки, сутички, що заважають правильному ходу справ, нормальним взаєминам. Непланове, безсистемне перекидання та розподіл членів партії, що мали місце, зумовлювались такими причинами: ..внутрішніми відносинами в організаціях, які полягають в діловій непогодженості,.. тертях, що виникають часто на особистому грунті (Компартія України в резол, і рішен.., 1958, 133); * Образно. Із музою у мене є тертя.. Вона мовля мені, що я її обуза, І все життя вчиняє опертя (Воскр., Цілком.., 1947, 87).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тертя | тертя |
Родовий | тертя | тертів |
Давальний | тертю | тертям |
Знахідний | тертя | тертя |
Орудний | тертям | тертями |
Місцевий | на/у терті | на/у тертях |
Кличний | тертя | тертя |