тесальник
ТЕСАЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається тесанням чого-небудь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тесальник | тесальники |
Родовий | тесальника | тесальників |
Давальний | тесальникові, тесальнику | тесальникам |
Знахідний | тесальника | тесальників |
Орудний | тесальником | тесальниками |
Місцевий | на/у тесальнику, тесальникові | на/у тесальниках |
Кличний | тесальнику | тесальники |