тик
ТИК1, у, ч. Нервове захворювання, що проявляється в мимовільних смиканнях м'язів обличчя, шиї, рук і т. ін. Тиком засмикалась щока у Щупака (Головко, II, 1957, 625); Крулікевич замовк, але нервовий тик довго смикав його тонкі губи (Тулуб, В степу.., 1964, 130).
ТИК2, у, ч. Цупка бавовняна або льняна тканина (звичайно смугаста), що вживається для оббивання матраців, виготовлення чохлів і т. ін.
ТИК3, а, ч. Велике дерево родини вербенових з міцною деревиною, що дико росте в лісовій смузі Індії й на острові Яві.
ТИК4, виг. Уживається як присудок за знач. тикатися1 2 й тикнутися 2.
@ Тик-мик; Тик та мик - то в один, то в інший бік; туди-сюди. Дивується дід та під піч - тик та мик - І справді немає ціпочка. Зник (Нех., Казки.., 1958, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тик | |
Родовий | тику | |
Давальний | тикові, тику | |
Знахідний | тик | |
Орудний | тиком | |
Місцевий | на/у тику | |
Кличний | тику |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тик | тики |
Родовий | тика | тиків |
Давальний | тикові, тику | тикам |
Знахідний | тик | тики |
Орудний | тиком | тиками |
Місцевий | на/у тику | на/у тиках |
Кличний | тику | тики |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тик | |
Родовий | тику | |
Давальний | тикові, тику | |
Знахідний | тик | |
Орудний | тиком | |
Місцевий | на/у тику | |
Кличний | тику |
тика
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тика | тики |
Родовий | тики | тик |
Давальний | тиці | тикам |
Знахідний | тику | тики |
Орудний | тикою | тиками |
Місцевий | на/у тиці | на/у тиках |
Кличний | тико | тики |