тирчати
ТИРЧАТИ, чу, чиш, недок., діал. Стирчати. [Лучицька:] Шкода, що на веранді виноград і кручені паничі пожовкли... [Палажка:] Не диво, бо вже осінь, годі їм і крутитися: он як ще морозом приб'є, то тільки бадилля тирчатиме (Стар., Вибр., 1959, 426); В хаті було душно. Штукаренко мовчки підійшов до вікна і витягнув подушку, що тирчала в рамі замість вибитої шибки (Голов., Тополя.., 1965, 290).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тирчу | тирчимо |
2 особа | тирчиш | тирчите |
3 особа | тирчить | тирчать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тирчатиму | тирчатимемо |
2 особа | тирчатимеш | тирчатимете |
3 особа | тирчатиме | тирчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тирчав | тирчали |
Жіночий рід | тирчала | |
Середній рід | тирчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тирчімо | |
2 особа | тирчи | тирчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тирчачи | |
Минулий час | тирчавши |