толовий
ТОЛОВИЙ, а, е. Прикм. до тол. Ти ж не замовкла, о, ні, Пісне моя комсомольська, Так, як звитяжна Нікольська В толовім чорнім вогні (Воронько, Тепло.., 1959, 50); // Зробл., вигот. із толу. [Вайсман (розглядаючи рейку ):] Щоб таку штуку підірвати, не дуже багато й треба: три толових шашки, і все полетить шкереберть (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 54).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | толовий | толова | толове | толові |
Родовий | толового | толової | толового | толових |
Давальний | толовому | толовій | толовому | толовим |
Знахідний | толовий, толового | толову | толове | толові, толових |
Орудний | толовим | толовою | толовим | толовими |
Місцевий | на/у толовому, толовім | на/у толовій | на/у толовому, толовім | на/у толових |