торгаш
ТОРГАШ, а, ч., розм . 1. також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр. Якісь підозрілі торгаші сновигали між людьми і худобою, придивлялись до них,.. з-під поли показували свій товар (Стельмах, II, 1962, 155); // Торгівець, купець взагалі. Під умінням бути торгашем я розумію вміння бути культурним торгашем. Це хай намотають собі на вус російські люди або просто селяни, які думають: якщо він торгує, значить, уміє бути торгашем (Ленін, 45, 1974, 354).
2. перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом. Ліберали і до питання про мови, як і до всіх політичних питань, підходять як лицемірні торгаші,що простягають одну руку (відкрито) демократії, а другу руку (за спиною) кріпосникам і поліцаям (Ленін, 24, 1972, 115).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торгаш | торгаші |
Родовий | торгаша | торгашів |
Давальний | торгашеві, торгашу | торгашам |
Знахідний | торгаша | торгашів |
Орудний | торгашем | торгашами |
Місцевий | на/у торгаші, торгашу, торгашеві | на/у торгашах |
Кличний | торгашашу | торгаші |