тпрукати
ТПРУКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Гукати «тпру», зупиняючи коня або іншу робочу тварину. Тільки з'їхали на місток, що йде під башту, а москаль і гука: - Ей, ти.., їдь шагом [кроком]! Тягну за віжки, тпрукаю, - нічого не вдію (Стор., І, 1957, 108); - Дідько їх знає, що вони [мадяри] там гелгочуть своїм волам! - сердилися гармаші. - Може, тпрукають... (Гончар, І, 1954, 202).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тпрукаю | тпрукаємо |
2 особа | тпрукаєш | тпрукаєте |
3 особа | тпрукає | тпрукають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тпрукатиму | тпрукатимемо |
2 особа | тпрукатимеш | тпрукатимете |
3 особа | тпрукатиме | тпрукатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тпрукав | тпрукали |
Жіночий рід | тпрукала | |
Середній рід | тпрукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тпрукаймо | |
2 особа | тпрукай | тпрукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тпрукаючи | |
Минулий час | тпрукавши |