трагедійний
ТРАГЕДІЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до трагедія 1. Трагедійний репертуар; // Який грає у трагедії. 16 листопада 1800 р. народився Мочалов Павло Степанович - великий російський трагедійний актор (Мист., 6, 1955, 46); // Власт. трагедії. На небі відбувалося трагедійне видовище, на небі сунулися з гір льодовики і вкривали цілі континенти (Ю. Янов., II, 1958, 210); Трагедійний пафос; Трагедійна ситуація.
2. Сповнений трагізму, трагічності. Ще в передгроззя Жовтня геній Володимира Ілліча орлино прозирав крізь трагедійну ніч Русі й освітлював шлях її відродження (Рад. Укр., 25.VІІ 1963, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трагедійний | трагедійна | трагедійне | трагедійні |
Родовий | трагедійного | трагедійної | трагедійного | трагедійних |
Давальний | трагедійному | трагедійній | трагедійному | трагедійним |
Знахідний | трагедійний, трагедійного | трагедійну | трагедійне | трагедійні, трагедійних |
Орудний | трагедійним | трагедійною | трагедійним | трагедійними |
Місцевий | на/у трагедійному, трагедійнім | на/у трагедійній | на/у трагедійному, трагедійнім | на/у трагедійних |