трактир
ТРАКТИР, у, ч. 1. У дореволюційній Росії - будинок для зупинки та ночівлі проїжджих із шинком, де можна поїсти, випити. Розриємо підніжжя гір, Пройдем зухвало під водою, І заведе хрещений мир На кожній станції трактир (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 180).
2. заст. Ресторан нижчого розряду; закусочна. У городі Львові усього є гук [багато], А найбільш сміття й трактирів, - У них дають їсти за гроші (Фр., XIII, 1954, 422); Трактир «Під золотим орлом» фрау Брігітти Мільх. Ліворуч подвійні скляні двері.. В глибині - східці до квартири фрау Мільх.. Посередині кілька круглих столів, за ними стійка з порожніми склянками та касою-автоматом (Галан, І, 1960, 359).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трактир | трактири |
Родовий | трактиру | трактирів |
Давальний | трактирові, трактиру | трактирам |
Знахідний | трактир | трактири |
Орудний | трактиром | трактирами |
Місцевий | на/у трактирі | на/у трактирах |
Кличний | трактире | трактири |