транзистор
ТРАНЗИСТОР, а, ч . 1. Напівпровідниковий прилад для підсилення, перетворення та генерування електросигналів. Останніми роками на шахтах, небезпечних за пилогазовим режимом, впроваджено іскробезпечні диспетчерські комутатори на транзисторах (Роб. газ., 29.IV 1966, 2).
2. Портативний радіоприймач, зроблений із застосувуванням таких приладів. Вбігає Гарасим. У руці транзистор з витягнутою антеною (Підс., Жарти.., 1968, 22); Дніпропетровський радіозавод почав серійний випуск мініатюрного радіоприймача «Юпітер». Транзистор добре зарекомендував себе і користується великим попитом (Рад. Укр., 9.I 1965, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | транзистор | транзистори |
Родовий | транзистора | транзисторів |
Давальний | транзисторові, транзистору | транзисторам |
Знахідний | транзистор | транзистори |
Орудний | транзистором | транзисторами |
Місцевий | на/у транзисторі | на/у транзисторах |
Кличний | транзисторе | транзистори |