тривний
ТРИВНИЙ, тривна, тривне. Який добре втамовує голод; поживний, ситний. - Ну, це страва хоч і тривна, але така, що я її не сплоха перетравив би: трохи важка (Н.-Лев., IV, 1956, 79); Ложки сходяться колом над мискою, цокаються злегка одна об одну і ворушаться в мисці, загрібаючи тривної гущі (Мик., II, 1957, 81).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тривний | тривна | тривне | тривні |
Родовий | тривного | тривної | тривного | тривних |
Давальний | тривному | тривній | тривному | тривним |
Знахідний | тривний, тривного | тривну | тривне | тривні, тривних |
Орудний | тривним | тривною | тривним | тривними |
Місцевий | на/у тривному, тривнім | на/у тривній | на/у тривному, тривнім | на/у тривних |