триніг
ТРИНІГ, нога, ч., рідко. Те саме, що триніжок. Ярослав блукав безлюдним парком, йому хотілося пити, він помітив поставленого на триніг шланга, з якого пружинистою цівкою струменіла на квітник вода (Мушк., День.., 1967, 34); Кассандра пише Сівілінську книгу на довгому пергаменті. Коло неї великий триніг з запаленим куривом (Л. Укр., II, 1951, 255); Цар встав з тринога і пішов.. до свого намету (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 485).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | триніг | триноги |
Родовий | тринога | триногів |
Давальний | триногові, триногу | триногам |
Знахідний | триніг | триноги |
Орудний | триногом | триногами |
Місцевий | на/у триногу | на/у триногах |
Кличний | триногу | триноги |