троюдити
ТРОЮДИТИ, джу, диш, недок., перех., розм. Викликати чим-небудь подразнення, запалення і т. ін.; ятрити. Троюдити рану; // перен. Якимись діями, словами поновлювати, примушувати знову відчувати, переживати щось неприємне. Я б мовчав, я б нічого тобі не сказав, але мені не так було б трудно терпіти сей біль, бо його не троюдили б оті дикі приступи лютості... (Л. Укр., III, 1952, 681).
@ Троюдити серце - посилювати чий-небудь душевний біль, завдавати комусь ще більших моральних страждань. Івась лежав, мовчав. Зло, досада давили його за горло, троюдили серце, точили сльози з очей (Мирний, І, 1954, 213).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | троюджу | троюдимо |
2 особа | троюдиш | троюдите |
3 особа | троюдить | троюдять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | троюдитиму | троюдитимемо |
2 особа | троюдитимеш | троюдитимете |
3 особа | троюдитиме | троюдитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | троюдив | троюдили |
Жіночий рід | троюдила | |
Середній рід | троюдило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | троюдьмо | |
2 особа | троюдь | троюдьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | троюдячи | |
Минулий час | троюдивши |