труднота
ТРУДНОТА, и, ж., рідко. Те саме, що труднощі. Я вже давно живу в Одесі і вмію й по-вашому говорити, - обізвалась Гликерія, - трудно було навчитися, але я таки перемогла трудноту й навчилась (Н.-Лев., III, 1956, 390); Він добре тямив, що Присташиха без трудноти знайде собі другого пастуха (Крим., Вибр., 1965, 415); Але, як це буває завжди з людиною, що, трохи оговтавшись, нагло збагне всю небезпеку й трудноту становища і той єдиний, який уже не є, вихід, що тільки й лишився їй, - стає раптом рішучою, - отак зараз і вітробалчани (Головко, II, 1957, 348).
З великою труднотою - те саме, що З великими труднощами (див. труднощі). Матушка обперлась обома руками об ручки крісла, підвела з великою труднотою своє огрядне тіло (Н.-Лев., IV, 1956, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | труднота | трудноти |
Родовий | трудноти | труднот |
Давальний | трудноті | труднотам |
Знахідний | трудноту | трудноти |
Орудний | труднотою | труднотами |
Місцевий | на/у трудноті | на/у труднотах |
Кличний | трудното | трудноти |