трудовик
ТРУДОВИК, а, ч. У дореволюційній Росії на початку XX ст. - член дрібнобуржуазної політичної організації народницького напряму в Державній думі. Трудовики - це дрібнобуржуазні демократи, які хиталися в думі між кадетами і робітничою демократією [більшовиками] (Іст. УРСР, І, 1953, 626); Ми знаємо, що тобі [Думо] ніколи, що з усіх боків тебе будуть смикати, як і твою першу сестру-покійницю смикали.. Трудовики - народними муками їй надокучали (Мирний, IV, 1955, 368).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трудовик | трудовики |
Родовий | трудовика | трудовиків |
Давальний | трудовикові, трудовику | трудовикам |
Знахідний | трудовика | трудовиків |
Орудний | трудовиком | трудовиками |
Місцевий | на/у трудовику, трудовикові | на/у трудовиках |
Кличний | трудовику | трудовики |