трудівницький
ТРУДІВНИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що трудівничий. Не так тії [тієї] праці, як шкода надії, Чим серце трудівницьке грілось... (Манж., Тв., 1955, 57); Пушкінські твори залетіли, як ластівки, у всі трудівницькі хати (Рильський, X, 1962, 19); Владністю над речами, своїм буденним, трудівницьким умінням - ось чим вражають тут Ліну робітники (Гончар, Тронка, 1963, 179).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трудівницький | трудівницька | трудівницьке | трудівницькі |
Родовий | трудівницького | трудівницької | трудівницького | трудівницьких |
Давальний | трудівницькому | трудівницькій | трудівницькому | трудівницьким |
Знахідний | трудівницький, трудівницького | трудівницьку | трудівницьке | трудівницькі, трудівницьких |
Орудний | трудівницьким | трудівницькою | трудівницьким | трудівницькими |
Місцевий | на/у трудівницькому, трудівницькім | на/у трудівницькій | на/у трудівницькому, трудівницькім | на/у трудівницьких |