туркіт
ТУРКІТ1, кота, ТУРКУТ, а, ч. Голуб особливої породи - чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням. Найкращі голуб'ятники у нас в Києві живуть на Подолі. Там можна.. подивитись на рідкісних поштовиків, вертунів, трубачів, туркотів... (Кон., Як вони.., 1961, 159); Козарлюга [Омелян] дуже ручий, жвавий, головатий, Позирав, ходив, як туркут - голуб волохатий (Укр. поети-романтики.., 1968, 563); На тополю присів туркут і твердив своє: «Тур-тур...» (Чорн., Красиві люди, 1961, 92).
ТУРКІТ2, коту, ч . 1. Своєрідні переливчасті звуки, які видає голуб, горлиця. Ще з дитячих років туркіт горлиці має для мене щось, я сказав би, заворожливе (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 74).
2. Торохтіння, шум. На подвір'ї почувся туркіт легкого візка і голосний стук кінських копит (Фр., VII, 1951, 68); Зачувши туркіт мотоцикла, малеча висипала на вулицю (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 591).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | туркіт | туркоти |
Родовий | туркота | туркотів |
Давальний | туркотові, туркоту | туркотам |
Знахідний | туркота | туркотів |
Орудний | туркотом | туркотами |
Місцевий | на/у туркоті | на/у туркотах |
Кличний | туркоте | туркоти |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | туркіт | |
Родовий | туркоту | |
Давальний | туркотові, туркоту | |
Знахідний | туркіт | |
Орудний | туркотом | |
Місцевий | на/у туркоті | |
Кличний | туркоте |