тухлий
ТУХЛИЙ, а, е. Зіпсований, з неприємним різким запахом гниття, розкладу (про харчові продукти). Після борщу подали [бурлакам] кашу. Каша була з тухлого пшона (Н.-Лев., II, 1956, 208); Хитрий сомище не йшов ні на яку принаду: ні на жабу, ні на кусок тухлого м'яса (Донч., VI, 1957, 214); // Затхлий, несвіжий (про воду і т. ін.). - У нас вода не тухла, будете свіжу пити все літо! (Гончар, Таврія, 1952, 27).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тухлий | тухла | тухле | тухлі |
Родовий | тухлого | тухлої | тухлого | тухлих |
Давальний | тухлому | тухлій | тухлому | тухлим |
Знахідний | тухлий, тухлого | тухлу | тухле | тухлі, тухлих |
Орудний | тухлим | тухлою | тухлим | тухлими |
Місцевий | на/у тухлому, тухлім | на/у тухлій | на/у тухлому, тухлім | на/у тухлих |